“І дивувалися його науці, бо його слово було повне влади” (Лк 4, 31-36).
Перебування Ісуса у синагозі в Капернаумі містить одну важливу деталь: люди здивовані словами та вчинками Христа. Вони відчувають у Його науці Божественну силу. Так само поводиться нечистий дух, який опанував одного чоловіка. Він виразно відчув в Ісусі Божого Сина, кажучи: „Ой, що нам і тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов єси погубити нас? Я знаю, хто ти: ти – святий Божий”.
Дивним є однаковий наслідок пізнання Христа людьми і злим духом. Нечистий дух визнає Божество Ісуса, бо відчув втрату своєї влади над чоловіком. Під наказом Спасителя він був змушений залишити чоловіка. Натомість вражає поведінка людей, присутніх у синагозі. Вони знали Христа як людину, бо багато років жив із ними. У Його науці та чудесному оздоровленні бачать прояв Божественної сили. Але це не зродило в них віру в Ісуса як Божого Сина, очікуваного Месію. Тим самим спасіння було близько людей, але вони цього не пізнали.
Бачимо, що замало визнати існування Бога та Його всемогутність. Щоб віра служила нашому спасінню, потрібно прийняти Ісуса у своє життя, тобто застосувати її на ділі. Тоді всемогутність Христа зможе діяти в нашому житті, змінювати нас і провадити до Божого Царства.
Тож маємо пам’ятати, що віра – це не тільки існування Бога, а живий зв’язок з Ісусом, коли будуємо життя на основі Божих заповідей, тобто разом із Христом. Тоді будемо щораз більше пізнавати Ісуса, а Він об’являтиме нам Свою всемогутність і любов, запевнить спасіння.
